• Фотолітопис

7 грудня - Великомучениці Катерини. Великомученика Меркурiя. Мученика Меркурiя Смоленського. Преподобного Меркурiя, посника Печерського, у Дальнiх печерах. Мучениці Августи. Мучеників Порфирiя Стратилата i 200 воїнiв. Преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського

П'ятницький храм на Підзамче
Свята великомучениця Катерина Олександрійська
Мученик Меркурій КесарійськийП'ятницький храм на Підзамче
Мученик Меркурій Кесарійський
Мученик Меркурій Кесарійський та великомучениця Катерина ОлександрійськаП'ятницький храм на Підзамче
Мученик Меркурій Кесарійський та великомучениця Катерина Олександрійська
Мученик Меркурій КесарійськийП'ятницький храм на Підзамче
Мученик Меркурій Кесарійський
Мученик Меркурій Кесарійський (коптська ікона)П'ятницький храм на Підзамче
Мученик Меркурій Кесарійський (коптська ікона)
Ковчег із чесною главою святого мученика Меркурія. Зберігається у Ватопедському монастирі на АфоніП'ятницький храм на Підзамче
Ковчег із чесною главою святого мученика Меркурія. Зберігається у Ватопедському монастирі на Афоні
Преподобний Меркурій, посник Києво-ПечерськийП'ятницький храм на Підзамче
Преподобний Меркурій, посник Києво-Печерський
Преподобний Меркурій Чернігівський, ігумен БригинськийП'ятницький храм на Підзамче
Преподобний Меркурій Чернігівський, ігумен Бригинський
Рака з мощами преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського, у Свято-Катерининському кафедральному соборі м. ЧерніговаП'ятницький храм на Підзамче
Рака з мощами преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського, у Свято-Катерининському кафедральному соборі м. Чернігова
Ікона з частичкою мощей святої великомучениці Катерини у Свято-Катерининському кафедральному соборі м. Чернігова П'ятницький храм на Підзамче
Ікона з частичкою мощей святої великомучениці Катерини у Свято-Катерининському кафедральному соборі м. Чернігова
Свята великомучениця Катерина (ц.-сл. - Єкатерина, грецькою - Αικατερίνη, що означає "чиста") народилася в Александрії, походила з царського роду та відзначалась красою і розумом. Батьки хотіли віддати її заміж, але вона відхиляла їх намір, вважаючи женихів недостойними її краси, світогляду і моральним засадам, а близьким своїм говорила: «Якщо хочете, щоб я вийшла заміж, то знайдіть мені юнака, котрий дорівнював би мені в багатстві, красі та вченості». Але такого не знаходилось.

Один побожний старець-пустельник, духівник матері, почувши від Катерини такі слова, сказав їй: «Я знаю одного чудового жениха, котрий перевищує тебе в усіх твоїх талантах, і не має Йому подібного». Катерина зніяковіла. Старець дав їй образ Богоматері з Дитятком Ісусом. Вночі, коли Катерина заснула, вона побачила у сні Божу Матір в оточенні ангелів, Котра тримала на руках Сина і від Нього сходило сонячне сяйво. Цей дивний сон справив велике враження на Катерину. Вранці вона відправилася до старця, впала до його ніг й попросила пояснити їй сон. Старець пояснив і, крім того, просвітив її у вірі Христовій. Розумна дівчина зрозуміла істину, увірувала всім серцем і охрестилася.

Всеціло віддавшись святій вірі і Жениху своєму, свята Катерина в часи гонінь імператора Максиміана постала перед його лицем, викрила неправдиве вчення язичників та відкрито сповідувала Христа. Не піддавшись вмовлянням імператора свята діва прийняла мученицьку смерть. Спочатку її колесували, а потім усікли голову мечем.

Шануючи її пам'ять Православна Церква співає: "Чеснотами, як промінням сонячним, просвітила ти невірних мудреців; і, як світлий місяць, тим, що ходять уночі, темряву невір'я розігнала, і царицю привела до віри, разом же і мучителя посоромила, богозвана невісто, блаженна Катерино, жаданням піднялася ти до небесного чертога — до величного Жениха, і від Нього царським вінцем вінчалася; перед Ним же з ангелами стоїш, молися за нас, що святкуємо святу пам'ять твою." (Кондак святій мучениці Катерині) [1]

Детальніше про життя і страждання святої мучениці Катерини читайте у нашій духовній бібліотеці.

Бачачи страждання святої великомучениці Катерини до Христа навернулося багато язичників: спочатку цариця Августа, потім полководець Порфирій (Стратилат) та 200 його воїнів. Усі вони також сподобилися мученицького подвигу Христа ради та були усічені мечем.

Святий великомученик Меркурій Кесарійський постраждав за Христа під час правління імператорів Декія та Валеріана в Кесарії Каппадокійській. "Зброєю віри" та "силою укріплюваний Христовою" він перетерпів "всілякого болю види радіючи", та, після жахливих тортур, був усічений мечем. [2]

З Меркурієм Кесарійським переказ пов'язує чудо, що стало причиною смерті імператора Юліана Відступника. Cвятий Василій Великий молився перед іконою Пресвятої Богородиці, при якій було зображення святого великомученика Меркурія зs списом, як воїна. Святитель молився, щоб злочестивий цар Юліан Відступник, великий гонитель та винищувач правовірних християн, не повернувся з Перської війни для нового нищення християнської віри. Під час молитви він побачив, що образ святого Меркурія зробився на деякий час невидимим, а потім з'явився знову, але з закривавленим списом. А в той самий час Юліан Відступник був проколотий на Перській війні списом невідомого воїна, який негайно після того став невидимим. [3]

Мученик Меркурій Смоленський був римлянином та походив зі славного роду. В юності прибув до Смоленську, де став воїном у князя. Сильний тілом він був сильний і вірою. За повелінням Божим та твердою вірою він пробрався у стан ординців, які обступили Смоленськ, та в єдиноборстві, з Божою допомогою та заступництвом Богородиці, переміг воїна-велетня, за що був убитий ординцями. Перед своєю кончиною він гаряче молився Господу за врятування міста. На ординців після втрати свого велетня напав великий страх і вони поспішно відступили. [4]

Преподобний Меркурій, чернець Києво-Печерський, жив у XIV ст. Він перебував у єдиномислії і великій та нерозлучній братерській любові з преподобним Паїсієм Печерським (пам'ять — 19 липня (1 серпня)). І що б вони не просили разом у Господа, те Він їм завжди давав, по молитві їхній. Особливо щиро вони просили Його ніколи їх не розлучати. Чернечий подвиг вони звершували разом в одній келії, а коли померли, то їх навіть поклали в одну домовину. І на небі разом з Ісусом Христом вони насолоджуються життям вічним. [5]

Преподобний Меркурій Чернігівський подвизався на Бригинській парафії до 1956 року, будучи ревним служителем Церкви Христової. Проводячи дні свого життя в постійній боротьбі, подвигах, постах і молитвах, він одержав від Бога дар зцілення, і багатьом людям допомагав чим тільки міг. Святий все робив зі смиренням і простотою, нічого не робив з користю для себе. Його серце було простим, а не двояким і нечесним; добрим, а не лукавим. Отець Меркурій жив, маючи в душі мир і добрі стосунки з всіма людьми, з усім творінням. Про це свідчать колишні парафіяни, які запам'ятали отця Меркурія, як доброго і милосердного пастиря, що готовий був душу свою положити за свою паству. На сьогоднішній день людей, які за життя мали можливість бачити та спілкуватися з преподобним залишилось не так вже й багато, але їхні діти, внуки і правнуки, зберігають передання своїх батьків та й самі мають змогу відчувати на собі благодатні молитви святого старця перед Престолом Божим.

Проживши богоугодно 86 років від народження, 7 листопада 1956 року преподобний ігумен Меркурій відійшов з миром до Небесних Божих осель. Поховали його біля вівтаря ним збудованого Свято-Троїцького храму, у якому він прослужив 10 років, на Бригинецькому кладовищі. Але свою паству святий не залишив і після смерті. На його могилу завжди приходили люди, несучи свої горя і печалі, немочі і хвороби, а поверталися додому утішеними і зціленими душевно і тілесно.

21 жовтня 2011 р. Священний Синод УПЦ Київського Патріархату на своєму засіданні розглянув прохання єпископа Чернігівського і Ніжинського Іларіона про причислення до лику святих для місцевого шанування ігумена Меркурія (1870 – 1956), настоятеля парафії Святої Тройці в с. Бригинці Бобровицького району Чернігівської області.

Розглянувши подані матеріали Священний Синод благословив причислити ігумена Меркурія Бригинського до лику святих для місцевого шанування. Також було визначено звершувати його пам'ять - 7 грудня нового стилю – в день, коли Церква згадує великомученика Меркурія, мученика Меркурія Смоленського та преподобного Меркурія, посника Печерського. Саме на честь останнього і був наречений переподобний Меркурій, коли приймав чернецтво у Києво-Печерській лаврі. [6]

Чудесні зцілення від хвороб біля його чесних мощей продовжуються і сьогодні. Ікони з частичками мощей святого є у багатьох храмах Львівсько-Сокальської єпархії, зокрема у Свято-Іоано-Золотоустівському Академічному храмі Львівської православної богословської академії зберігається ікона з частичкою його нетлінних мощей, а також частичками труни та мантії, в яких покоїлося тіло преподобного до часу прославлення.

переклад та укладення Андрій Бурдик

---------
[1] Мінея святкова. Частина І. – К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2000.
[2] С. В. Булгаковъ. Настольная книга для священно-церковно-служителей. Издание второе. С.-Пб.: 1899.
[3] Святитель Димитрій Туптало, митрополит Ростовський. "Книга житія святых. На три мѣсяцы первыя: септемврій, октоврій и ноемврій". — К., 1689.
[4] див. [2]
[5] Самбор Б. І. Святі землі української.  К.: Видавництво "Архангельський глас", 2009.
[6] Житіє преподобного Меркурія Бригинського з акафістом. Автор і упорядник: протоієрей Роман Кіник.  Чернігів: Видавничий відділ Чернігівської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2011.