• Фотолітопис

ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

П'ятницький храм на Підзамче

Велике дванадесяте свято Вознесіння Господнього святкується Церквою на сороковий день після Великодня. Після Воскресіння впродовж 40 днів Господь наш Ісус Христос не раз з`являвся Своїм учням. Віра апостолів, яка похитнулася після розп`яття Спасителя, знову оживилася. Воскреслий Господь неодноразово засвідчив Своїми з`явленнями перед апостолами істину Свого воскресіння; для запевнення їх Він їв і пив з ними, давав відчувати дотиком  рани на Своїх руках, ногах і ребрах .

Але не тільки для запевнення в істині Свого Воскресіння з`являвся Господь Своїм учням. Під час цих з`явлень Він продовжував наставляти їх в істинах Свого вчення , відкривав їм те, чого не можна було відкрити їм до розп`яття, і про що, однак, їм потрібно було почути від свого Учителя ще до зішестя на них нового Наставника – Духа Святого. У цей час Господь відкрив розум учнів до розуміння Слова Божого. Так поступово Господь готував Своїх учнів до того великого служіння, до якого вони були покликані – до проповіді Євангелія Царства Божого.

На сороковий день після воскресіння Ісуса Христа учні Христові повернулися з Галілеї до Єрусалима, і Спаситель востаннє з`явився їм і розмовляв з ними: «Так написано, і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих на третій день,і щоб проповідувалося в ім`я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима. Ви ж є свідками цього»(Лк: 24, 46-48). «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню. Хто увірує і охреститься, буде спасенний, а хто не увірує, буде осуджений»(Мк: 16,15-16).

Потім Спаситель сказав учням, що незабаром пошле їм Святого Духа; а до того часу повелів їм не йти з Єрусалима і сказав: «Чекайте обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене,бо Iоан хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещені Духом Святим»(Діян. 1, 4-5).

Давши ці повчання, Господь вивів Своїх учнів з Єрусалима і пішов з ними в напрямку Віфанії, на гору Єлеонську. Учні, втішені словами Спасителя, обступили Його і почали запитувати: «Чи не в цей час, Господи, відновлюєш Ти царство Ізраїлеві?» (Діян. 1, 6). Спаситель же сказав їм: «Не ваше діло знати часи й строки, які поклав Отець у Своїй владі. Але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий, і будете Мені свідками в Єрусалимі та по всій Іудеї і Самарії, та аж до краю землі»(Діян. 1, 7-8). Сказавши це, Ісус Христос підняв Свої руки і благословив учнів; і коли благословляв їх, почав віддалятися від них і возноситися на Небо. Сходження це відбувалося настільки неспішно, що учні могли сповна насолодитись величним видовищем. Коли ж Спаситель був уже на такій висоті, що зору було важко стежити за Ним, з`явилася світла хмара і сховала Його від лиця землі.

Так Господь і Спаситель наш Ісус Христос вознісся Своєю людською природою на Небеса і сів праворуч Бога Отця. Вознесінням завершилося земне служіння втіленого Бога Сина; перемігши смерть і відкупивши людство, Він зробив ще більше і у Своїй Особі підніс людську природу до Престолу Бога Отця, у горні обителі, і в такий спосіб підготував єство людини до прийняття Святого Духа.

Після вознесіння на Небо Ісус Христос, за власною обітницею, невидимо завжди перебуває на землі серед віруючих у Нього: «Я з вами по всі дні аж до кінця віку!»(Мф: 28, 20). Він знову прийде на землю видимим чином, щоб судити живих і мертвих. Після цього настане життя майбутнього віку, тобто інше, вічне життя.

Тропар свята, глас 4:
Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, радість сотворивши ученикам обітницею Святого Духа, утвердивши їх Своїм благословенням, що Ти єси Син Божий, Визволитель світу.

Кондак, глас 6:
Сповнивши наше спасіння і з’єднавши земних з небесними, вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, не розлучаючись, але невідступно перебуваючи і взиваючи до тих, що люблять Тебе: Я з вами, і ніхто проти вас.