• Фотолітопис

П'ятницький храм на Підзамче

Пасхальне послання митрополита Львівського і Сокальського Димитрія


Дорогі брати і сестри!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Укотре відведено нам дожити до "свята над святами і торжества над торжествами" - Світлого Христового Воскресіння. Знову нам запропоновано прийняти радість, якій немає рівної і схожої тут на землі, огорнутись світлом, якого не створює нам природа і навіть саме сонце. Знову дозволено нам порівняти, побачити і відчути те, чого за словом апостола "не бачило око, не чуло вухо, і не спадало на серце людині, що приготував Бог для тих, хто любить Його" (1Кор. 2:9).

"Воскрес Христос - і попадали демони! Воскрес Христос - і радіють ангели! Воскрес Христос - і життя триває! Воскрес Христос - і немає жодного мертвого в гробі!", - взиває Золотоустий нашої святої Церкви. Ця проповідь святителя Іоана Золотоустого в пасхальну ніч звучить увсіх храмах, показуючи нам знову і знову всю глибину, весь безкінечний зміст радості, яка наповнює серце, коли ми чуємо "Христос воскрес!" і відповідаємо на ці слова радості "Воістину воскрес!". 

Христос Воскрес! Радіймо! Чого ж ми засмучені? А смуток наш зумовлений тим, що хоч минуло майже дві тисячі років після воскресіння, а цей світ усе ще наповнений злом і стражданнями, потворністю і жорстокістю, ще перебуває "в темряві і тіні смертній" (Пс. 106:10)

З давніх-давен намагаються спростувати цю вражаючу і радісну звістку вороги Христа, вороги Церкви. Темні сили нам все ще намагаються довести, що Христос не тільки не воскрес, але й що Його взагалі ніколи не було. Це все робиться для того, щоб прикрити свої моральні розпусні злочини, нанести шкоду духовному стану суспільства, розхитати міцну огорожу інституту сім’ї. Усе це відбувається через те, що в нас ослабла віра, ми все більше стаємо маловірними, або, можливо не до кінця віримо, більше надіємося на себе, на свої власні сили, на переконаність нашого власного розуму.

Сліпий, який прозрів, на запитання Христа: "Ти віруєш в Сина Божого?”, - відповідає: "А хто Він, Господи, щоб мені вірити в Нього?". І чує відповідь: "І бачив ти Його, і Він говорить з тобою". Тоді зцілений вигукнув: "Вірую Господи!", - і схилився перед Ним (Ін. 9: 35-38).

Можливо й нам у цей пасхальний день потрібно все відкинути, особливо маловір’я, і промовити: "Вірую Господи!". Віруємо Господи, що Ти воістину воскрес і що так само воскреснемо і ми. Можливо у чиєсь серце закрадеться сумнів: а чи може людина воскреснути з мертвих? Як можна повірити у воскресіння? І на ці запитання у нас немає переконаних земних відповідей. Розумом ми тут нічого не можемо, як вимагають від нас, "довести". Ми лишень можемо гарячою вірою серця засвідчити прямо тут зараз нашу впевненість і нашу пасхальну радість. Як немає диму без вогню, так немає, напевно, радості без того джерела, із якого вона народжується і виливається. Не може бути цієї радісної відповіді "Воістину воскрес!", якщо в тиші весняної ночі і ранку серед темряви світу не лунає ранкове світлосяйне і обнадійливе "Христос воскрес!".

Всечесні отці, дорогі брати й сестри! Пасха Христова - це не спомин про події далекого минулого, а реальна зустріч у щасті й радості з Воскреслим Христом. З Тим, у Кому серце наше зустріло і впізнало Життя всього життя, Світло всього світла. Це свято - свідчення про те, що Христос живий і перебуває з нами, що ми живемо і перебуваємо з Ним. "Сьогодні весна буяє і нове творіння радіє..." -  співає Церква, святкуючи у вірі, надії та любові.

Вітаю вас усіх з цим радісним і великим святом. Нехай хвиля Божественної любові, Божественної радості і Божественного життя нас усіх покриє і утвердить у наших серцях віру у Воскресіння Христове!

Воістину Христос Воскрес!

+Димитрій,
митрополит Львівський і Сокальський

Пасха Христова
2016 р.
м. Львів