• Фотолітопис

Історія

П'ятницький храм на Підзамче
П'ятницький храм на Підзамче
П'ятницький храм на Підзамче
П'ятницький храм на Підзамче
П'ятницький храм на Підзамче
Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці – одна з найстаріших у Львові. Спочатку вона була дерев’яною, а нинішнього вигляду набула у середині XVII століття, коштом господаря історичної румунської провінції - Молдови Василя Лупула (свата Богдана Хмельницького).

Церква була зведена в 1644 році на фундаментах храму княжої доби кінця XIII - початку XIV ст., а в 1645 році її було посвячено. Ім’я фундатора увіковічене вмуруванням у стіну храму пам’ятної таблиці, розташованої на південному мурі, з гербом молдовських правителів: сонця, місяця і корони над головою буйвола. Слід зазначити, що Васіле Лупул звів львівський храм на прохання молдовського митрополита Варлаама, засновника книгодрукування в Молдові, який мав тісні зв'язки з львівським та київським духовенством.

У 1642 році за допомогою київського митрополита Петра Могили, вихідця давнього молдовського боярського роду, та за підтримки господаря Василя Лупула, Варлаам заснував у Яссах першу в Молдові друкарню. Церква Параскеви П'ятниці до сьогодні зберегла свій первісний вигляд храму-твердині. Збудована у нижній частині з ламаного каменю, вона нагадує міцний бастіон з високою сторожовою вежею. Розміщення церкви далеко поза мурами міста зумовило її оборонний характер, який виявився у стінах товщиною майже у два метри і бійницях верхнього ярусу вежі. У стильових особливостях храму перегукуються готика і бароко. Щипець східного фасаду храму нагадує готичне завершення більшості давніх львівських костелів, жоден з яких не зберігся до наших часів. Прямокутні ніші з боків асоціюються з румунськими церквами, а в головному фасаді храму легко впізнати елементи барочного архітектурного стилю. Церква була найбагатшою серед храмів львівського передмістя: при ній знаходилися шпиталь братства, цвинтар, школа і резиденція священика.

Якщо із-зовні церква Параскеви зберігає риси румунського стилю, то її інтер’єр зберігає найвизначнішу пам’ятку давньоукраїнського мистецтва – іконостас. Він був створений львівськими митцями майже одночасно з побудовою храму - в 40-х рр. XVII сторіччя. Це єдиний львівський храм, у якому зберігся його давній іконостас. Він складається більш як з 70 ікон, розташованих у сім рядів, і являє собою величавий комплекс живопису та декоративної різьби. За стильовими та мистецькими ознаками його можна віднести до кола або майстерні відомого львівського художника кінця XVI - першої третини XVII ст. Федора Сеньковича. Свого нинішнього вигляду храм набув після реставрації 1908 року.